Я не умру, но буду жить
И возвещать дела Господни,
Живую воду буду пить,
Чтоб стать сильней, чтоб быть свободной.
Не унывай, душа моя,
Я буду петь всегда о Боге,
Ведь только в Боге жизнь моя,
К Нему ведут пути-дороги.
Зачем смотреть назад опять,
Все изменяется сегодня,
Душа, не надо унывать,
Ведь над тобой рука Господня.
Не унывай, душа моя,
Ведь только в Боге есть надежда,
А значит, верить буду я,
Что никогда не буду прежней.
Я не умру, но буду жить,
И возвещать дела Господни,
Я научусь весь мир любить,
Чтобы прощать, чтоб быть свободной.
Уйдет из сердца горечь, боль,
Смогу простить всех тех, кто судит.
Душа, не плачь, а только пой,
И совершенной радость будет.
Я не буду унывать,
Мой Господь всегда со мною.
Он обещал меня держать
В Своей руке, звал за Собою.
Не унывай, моя душа,
Я буду снова славить Бога.
И хоть иду я, не спеша,
Но благо жить и петь для Бога.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Спасибо Вам Татьяна за Ваш стих-Я не умру.Впечатляет мне понравилось,продолжайте в том-же духе-Святом.С Богом.
Тома
2004-11-19 05:39:58
Спасибо за стих. В переживаниях хорошая прддержка.
Людмила
2008-09-29 09:30:14
Очень замечательное произведение, очень трогательное, Спасибо. Храни Вас Господь
Алексанр
2010-09-25 21:22:20
Спасибо,ваш стих меня оборил. Сейчас нахожусь в болнице и мне пришел на память этот стих из Библии(я не умру...)я набрал его в Google и попал на ваш стих
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
